четверг, 12 октября 2017 г.

Орієнтовна послідовність навчання
дітей дошкільного віку роботі з комп’ютером

1.Пояснити дитині як правильно тримати мишу в своїй руці:
- накрити мишу долонею так, щоб її нижня частина знаходилася у зап’ястку;
- легко торкнутися великим пальцем і мізинцем бокових частин миші;
- тримати вказівний палець на лівій кнопці, середній на правій , а безіменний притиснути  до бокової частини миші;
- діяти маніпулятором — мишею  легко і плавно;
- дозволити всій руці рухатися під час переміщення миші.
Не допускати:
- «сповзання» долоні по миші, щоб частина долоні лежала на столі;
- давити на мишу під час її руху.
2. Навчити дитину рухати маніпулятором - мишею:
- виконувати клік і подвійний клік;
- встановлювати в потрібне місце курсор;
- перетягувати маніпулятором об’єкти на моніторі (при цьому вчити дитину тримати ліву кнопку миші і відпускати її лише тоді, коли об’єкт перенесено в потрібне місце).
3. Познайомити з основною групою клавіш клавіатури (потрібних дитині):
- клавіші переміщення  курсору (4 клавіші з правої сторони клавіатури з стрілочками-позначками, які допоможуть дитині рухати героями в іграх);
- алфавітно-цифрові клавіші (для введення цифр, літер і розділових знаків);
- спеціальні клавіші або командні: Shift - задає режим великих літер, Backspace -витирає зайве зліва від курсору  (гумка), Delete – витирає зайве справа від курсору, Enter - дає команду починати працювати, створює новий абзац, Ctrl+ Shift – змінюють розкладку клавіатури (з анлійської на українську або російську та навпаки), Pause – дає команду паузи в грі, Пробіл служить для пропусків між словами.
4. Познайомити з основними елементами робочого стола:
- допомогти адаптуватися в операційній системі "Windows";
- вчити користуватися основними об’єктами інтерфейсу:"Робочий стіл", меню "Пуск", "Мій комп’ютер", "Мої документи", "Корзина";
- вивчити управління вікном папки, працювати у програмі «Блокнот» та з графічним редактором Paint, Tux  Paint;
5.Формування умінь і навичок у використанні набутих знань:
- правильно вмикати і вимикати комп’ютер;
- запускати  і вимикати ігри та інші програми натискаючи лівою кнопкою миші на хрестик у правому кутку монітора;
- грати в ігри, використовуючи клавіші курсору;
знаходити на клавіатурі клавіші з потрібними літерами і друкувати склади, слова, речення, невеликі тексти (можна використовувати різноманітні клавіатурні тренажери).

Вебсайти, на яких знаходиться  інформація стосовно навчання комп’ютерної грамотності дітей  старшого дошкільного віку та цікаві загальні методичні матеріали:
http://www.doshkolyata.com.ua – освітній портал про дітейїх виховання та розвиток.
http://www.solnet.ee/games/g1.html#11 – дитячий портал „Сонечко”, містить корисні методичні матеріали та розвиваючі ігри для малят.
http://www.onlandia.org.ua/html/etusivu.htm -- проект „Он-ландія” безпечна веб-країна.
http://www.microsoft.com/ukr/ua/ -- сайт корпорації „Microsoft”: навчання та сертифікація, онлайнові навчання комп’ютерній грамотності та основам безпеки дітей в мережі Інтернет.
http://www.skazochki.narod.ru/index_flash.html  -- „Дитячий  світ” містить вірші, загадки, ігри.
 http://playroom.com.ru/games.htm -- дитяча ігрова кімната в якій можна знайти різноманітні казки, розвиваючі та комп’ютерні ігри, розмальовки, матеріали з вивчення англійської мови.
http://www.baby.com.ua/igr.html -- сайт про дитину і для дитини, розвиваючі та он-лайн ігри для дітей.
http://www.idea.dp.ua/baby/ -- сайт, присвячений підготовці дошкільника до школи, електронні книги, розвиваючі ігри, поради батькам.
www.materinstvo.ru – матеріали з виховання, розвитку та навчання дітей.
www.kinklub.com – дитячий каталог сайтів.
http://www.rannee-razvitie.net/ -- сайт присвячений методикам раннього розвитку дітей, описані численні розвиваючі ігри для дошкільників.
http://www.kid.ru -- матеріали з виховання, розвитку та навчання дітей.
http://www.gurenok.ru/ -- дитяча студія пропонує розвиваючі заняття по методу Марії Монтессорі.
http://informatik.kz/ сайт, присвячений вивченню та методиці викладання інформатики.
http://www.poznayka.ru/ -- сайт, присвячений підготовці дошкільника до школи, електронні книги, розвиваючі ігри.
www.jivulechka.ru – студія дошкільної освіти та естетичного виховання, розвиваючі ігри, підготовка до школи.
www.all-about-child.com – психологічна допомога батькам з розвитку, виховання, навчання дітей.
www.7ya.com.ua – сімейний портал в Україні: все про дітей.
http://www.znaika-club.com.ua – клуб активних батьків.
http://kidscatalog.jino-net.ru  -- каталог дитячих сайтів
http://link.danilka.com – сайт про розвиток дитини.
www.teremoc.ru – дитячі ігри,  дошкільний розвиток, мультфільми, загадки.
www.feya.net.ua  -- Маленька фея та сім гномів
http://razumniki.ru/  -сайт присвячений методикам раннього розвитку дітей.
www.kazka.in.ua -- Українська казка
www.dobrieskazki.ru – дитяча література, виховання та освіта через казки.

Вимоги  до  організації  занять  дітей  з комп’ютером  в  ДНЗ
Для підтримки стійкого рівня працездатності і збереження здоров’я дітей велике значення мають умови, у яких проходять заняття за комп’ютером. Вони можуть проводитися лише в присутності вихователя або викладача. Найкращим варіантом буде комп’ютерно-ігровий комплекс, який складається з комп’ютерної зали і зали релаксації.
Комп’ютерний зал розміщується в приміщенні, яке має природнє освітлення із обов`язковою орієнтацією вікон на північ або північний схід.
Стіни, стеля, підлога та обладнання (меблі, штори, шафи та ін.) повинні мати світлі поверхні з матовою фактурою. Не можна оздоблювати приміщення комп’ютерної зали дерево-стружковими плитами, плівковими або рулонними синтетичними матеріалами, синтетичним килимовим покриттям, миючими шпалерами, паперовим пластиком, а також іншими полімерними матеріалами, що можуть виділяти шкідливі хімічні речовини та сприяти підвищенню статичного електричного поля.
Температуру повітря в залі необхідно витримувати в межах 19-22оС при відносній вологості 62-52%. Для підвищення вологості використовуються спеціальні пристрої або резервуари з водою (наприклад-акваріуми). Провітрювання необхідно проводити до та після заняття. Недотримання цих вимог до мікроклімату може призвести до зміни рівня іонізації повітря та співвідношення легких і важких аероіонів в приміщеннях, обладнаних комп`ютерною технікою.
Площа комп’ютерної зали визначається з розрахунку 6 м2 на одне робоче місце. Таких робочих місць може бути 7-8  в одній залі. Робочі місця слід розміщувати по периметру приміщення, вздовж стін.
Робоче місце – це зручний стіл, стілець, комп’ютер. Стіл повинен складатися з двох частин та бути одномісним. На одній частині столу розміщується монітор, на іншій – клавіатура. Також, комп’ютери дітей бажано обладнати навушниками та мікрофонами.
Особливу увагу потрібно приділити для облаштування робочого місця педагога (бажано підібрати потужніший персональний комп’ютер, адже він буде виконувати значно більше організаційних та методичних функцій). Крім того, у педагога повинен бути принтер та сканер для виготовлення методичних матеріалів та дитячих робіт. Також під час занять педагогу стануть у нагоді цифровий фотоапарат, акустичні колонки, мікрофон. 
Комп’ютери об’єднують в локальну мережу, обладнують приводами DVD-ROM та звуковими картами. Вся техніка повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Влаштування і обладнання кабінетів комп`ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп`ютерах" .
 Слід зазначити, що купуючи комп`ютерну техніку, керівники ДНЗ  повинні звернути увагу на наявність дозволу ("Гігієнічного висновку") МОЗ України на використання таких засобів інформатизації для навчання дітей.
 Так, згідно санітарно-гігієнічних норм, дитячі комп’ютерні столи, розміщуються на відстані 120 см один від одного та за 80 см – від опалювальної системи.  Дитячі меблі підбираються з урахуванням росту дітей. Для дітей першої ростової групи (ріст: 100-115 см) висота стола (розрахованого на одну дитину) має дорівнювати 46 см, ширина повинна становити не менше 70 см, глибина – 60-80 см. Під столом повинно вистачити місця для вільного розташування ніг. Ноги не повинні згинатися понад 90 градусів. Стілець обов’язково повинен  мати спинку. Поверхня стільця має легко піддаватися дезинфекції.
Дитині має бути зручно за робочим столом. Руки, при роботі, повинні опиратися на стіл або на підлокітники крісла. Спину потрібно тримати прямою. Адже, організм дитини дошкільного віку ще  несформований: хребет, а також хрящі, що сполучають хребці, еластичні, зв`язки і м`язи недостатньо міцні і при неправильному сидінні під час занять приймають  нефізіологічні вигини, в результаті чого формується неправильна постава і викривлення хребта. Постійний нахил голови вперед, зведення плечей вперед спричиняє сутулість, округлення спини. Стійка сутулість, у свою чергу, викликає інші негативні зміни в організмі: грудна клітка стає пласкою, зменшується її об`єм, порушується нормальний розвиток органів грудної порожнини, з`являється недостатня амплітуда дихальних рухів, порушується легеневе дихання і кровообіг черевної порожнини. Дитина, вдихаючи менше свіжого повітря, одержує недостатню кількість кисню, що призводить до порушення обміну речовин, а це відбивається на правильному функціонуванні всіх органів і тканин. У дитини розвивається недокрів`я, знижується апетит, вона стає млявою, швидше втомлюється.
Відстань від очей дитини до екрана має бути від 50 до 80 см. Дитина повинна сидіти за комп’ютером так, щоб лінія погляду (від ока до екрана) була перпендикулярна екрану і спрямована на його центральну частину. За одним комп’тером неприпустимо одночасно займатися двом і більше дітям.
 Для зменшення зорової напруги важливо, щоб природне світло падало з боку, а загальне – зверху. Штучне освітлення комп’ютерної зали має забезпечуватись системою загального освітлення люмінесцентними світильниками білого (ЛВ) чи теплого білого світла (ЛТБ), обрамлених спеціальною розсіюючою арматурою.
 Під час роботи дитини на комп’ютері загальне освітлення приміщення має наближуватися до рівня освітленості монітору. Освітленість поверхні стола і клавіатури може становити не менш 300 лк, а монітору - не більше 200 лк.
Важливо щоб зображення на моніторі було чітким і контрастним, не мало відблисків стороннього світла (лампочки, сонця) і відображення поруч розташованих предметів, тому що це провокує постійні рухи дитини головою з метою роздивитися зображення на різних ділянках монітору. Для захисту від світла використовуються легкі штори або жалюзі.
 При роботі комп’ютерів у приміщенні виникають специфічні умови: зменшується вологість, підвищується температура повітря, збільшується кількість важких іонів, зростає електростатична напруга в зоні рук дітей. Для підтримки оптимального мікроклімату, попередження нагромадження статичної електрики й погіршення хімічного й іонного складу повітря необхідно:
-    провітрювання комп’ютерної зали до та після занять;
-    вологе прибирання - протирання столів та моніторів до та після занять, протирання підлоги після занять.
 Не можна загромаджувати приміщення зайвими меблями та інвентарем, проте не зайвими будуть вентилятор, акваріуми з водою для підтримки повітряного режиму.
Враховуючи те, що комп’ютер є досить потужним засобом в організації розвитку дітей, необхідно пам’ятати, що його використання в навчально-виховних цілях у дошкільних навчальних закладах вимагає дотримання вимог щодо організації як самих занять, так і всього режиму в цілому.

Основні вимоги до організації занять з компютером в ДНЗ:

Заняття із комп’ютером проводяться не за рахунок сну, прогулянки, оздоровчих заходів. Забороняється одночасно користуватися одним комп’ютером двом або більше дітям.
- Заняття з комп’ютером в ДНЗ проводяться з дітьми старше 5р.;
- максимальна одноразова тривалість роботи на комп’ютері складає:
-            для дітей 6 років І-ІІ групи здоров’я 15 хвилин на день;
-            для дітей ІІІ групи здоров’я – 10 хвилин на день;
-            для дітей 5 років І-ІІ групи здоров’я – 10 хвилин на день;
-            для дітей 5 років ІІІ групи здоров’я – 7 хвилин на день;
-            для дітей 5 – 6 років, що відносяться до групи ризику по зору – відповідно 10 і 7 хвилин на день;
-            заняття дітей з комп’ютером організовуються 2 рази на тиждень. Максимальна кратність роботи впродовж тижня для дітей 5 і 6 років – 3 рази;
-            дні тижня, в які можна працювати з комп’ютером: вівторок, середа, четвер – оптимальні, понеділок – можливо, п’ятниця – не рекомендується;
-            рекомендований час дня для занять: перша половина дня – оптимальний, друга половина дня – допустимо;
-            місце роботи з комп’ютером в 30-хвилинному розвивальному занятті – середина заняття, між ввідною (підготовчою) і заключною частинами;
-            стиль поведінки педагога: небажане емоційне збудження дітей;
-            під час роботи дітей дошкільного віку обов’язковою є профілактика загальної втоми і зорового втомлення. Гімнастику для очей, тривалістю 1,5 –2 хв. потрібно проводити зразу ж після роботи на комп’ютері;
-            після кожного заняття приміщення провітрюється.
Для  організації занять дошкільнят з комп’ютером, крім комп’ютерної зали, має бути зала релаксації.
 Зала релаксації використовується для передкомп’ютерної підготовки й післякомп’ютерної релаксації, для відпочинку дітей та педагога, фізкультурної реабілітації, емоційного розвантаження. В цій залі діти виконують гімнастику для втомлених очей. Релаксаційний простір може також використовуватися для ігор і занять відповідно до  розпорядку дня. Для проведення відповідної роботи з дітьми підбирається затишна зала з усіма необхідними умовами. Приміщення обладнується дитячими меблями, килимом або килимовим покриттям. Затишок створюють кімнатні рослини, акваріуми з рибками, клітки з декоративними птахами. Для організації освітньо-виховної роботи повинні бути різноманітні іграшки, дидактичні ігри, роздатковий матеріал на кожну дитину, магнітофон для проведення фізкультурних хвилинок і релаксацій та ін.

Організація занять дітей з комп’ютером
 Основною формою організації роботи з комп’ютером є заняття, які проводяться 2 рази на тиждень тривалістю для дітей шостого року життя - 7-10 хвилин, сьомого року - 10-12 хвилин. Вони організовуються з невеликими підгрупами дітей, що забезпечує можливість персональної роботи дошкільників з комп’ютером та здійснення індивідуального і диференційованого підходів до кожного вихованця. Заняття будуються на основі бесід та практичних дій (спеціальних вправ, ігор дидактичного характеру з математичним, мовленнєвим, природничим, людинознавчим, образотворчим змістом та ін.) з чітким дотриманням встановлених санітарно-гігієнічних норм. В ході роботи з дітьми-дошкільниками використовується добірка навчальних та розвивальних комп’ютерних програм, яка встановлюється на всі машини. Діти працюють лише з цими програмами, інше програмне забезпечення не використовується.
 Заняття з дітьми будуються на ігрових методах і прийомах. Це дозволяє дітям у цікавій, доступній формі отримати знання, вирішити поставлені педагогоми завдання. Вони організовуються у вигляді бесіди педагога (який має відповідну освіту) з дітьми. Спочатку йдуть заняття загального спрямування та практичної роботи на комп’ютері.
 Для більш ефективного і міцного оволодіння дітьми знаннями, програма з комп’ютерної грамотності будується на основі поступового занурення дітей в навчальні теми, що забезпечує вирішення основних груп завдань та сприяє розвитку розумових процесів.
Етапи роботи із компютером:
1.                  Дітям дається загальне поняття про комп’ютер та його значення в житті сучасної людини. В ході розмови педагог формує у дітей зацікавленість до технічного засобу, пояснює необхідність використання комп’ютера сучасною людиною, а в ході практичної частини навчає дитину використовувати ПК в своїй діяльності.
2.                  Дошкільникам даються елементарні знання про найголовніші правила безпеки під час роботи на комп’ютері, призначення та функції основних складових комп’ютера (миші, клавіатури, системного блоку, монітору, принтера та сканера). У дітей формуються уявлення про основні елементи робочого столу, про роботу операційної системи Windows і про використання вікна папки, уміннявиконувати запропоновану послідовність дій з використанням клавіатури та миші.
3.                  Дітям розповідають про особливості, можливості, переваги та недоліки комп’ютерної техніки, елементарні уявлення щодо використання ПК в науці, техніці, охороні здоров’я, побуті, в повсякденному житті, формуються вміння користуватися клавіатурою, окремими клавішами і «мишою».
4.                  З допомогою комп’ютера, використовуючи навчальні програми (зміст яких відповідає віковим психологічним можливостям і водночас забезпечує подальший розвиток дитини) формуються елементарні уявлення про основні способи спілкування, про простір і час, про Землю, зірки і Сонячну систему, Україну, розмаїття рослинного і твариного світу, пори року, про оточуючий світ і власне «Я», умовні позначення і таке інше.

Комп’ютерні заняття у дітей  складаються з 3-х частин: підготовчої, основної  та  заключної.
 У першій, підготовчій частині заняття відбувається введення дитини в сюжет заняття. В цій частині проводяться розвиваючі ігри, бесіди, конкурси, змагання, які мають на меті підготовку дитини до роботи з комп’ютером, допомагають їй впоратися з поставленим завданням, проводяться гімнастика для очей та пальчикова гімнастика, а також гімнастика для підготовки зорового, моторного апарата до роботи з комп’ютером. Зазвичай, ця частина заняття проводиться в залі релаксації.
 Наприклад, друге заняття (після першого ознайомлення з комп’ютером) педагог може розпочати з повторення матеріалу попереднього заняття методом запитань-відповідей:
-                     Як називається зала, де розміщуються комп’ютери?
-                     Що вміє робити комп’ютер?
-                     З яких частин складається комп’ютер?
-                     Навіщо потрібні комп’ютери людям? та ін.
Такі питання можуть бути з будь-якої іншої тематики, наприклад, з повторення або вивчення матеріалу з математики, мовленнєвого спілкування, художньої літератури, малювання, природи, народної творчості, правил дорожнього руху, сенсорики.
 Після такої бесіди з дітьми, педагог пропонує дітям відпочити, щоб підготуватися до роботи з комп’ютером, проводить з ними фізкультурну хвилинку. Тривалість цієї частини заняття 10 – 15 хвилин.
 Друга, основна частина заняття також триває 10 – 15 хвилин. Вона містить у собі новий матеріал щодо устрою комп’ютера та роботи з ним, закріплення нового матеріалу, самостійну роботу дітей з комп’ютером, індивідуальну роботу педагога з дітьми. Ця частина заняття може бути продовженням підготовчої частини, її доповненням або заохоченням. При цьому слід зауважити, що класно-урочна система, фронтальні та змагальні методи тут неприпустимі. В цій частині заняття педагог намагається сформувати необхідні дитині навички в роботі з комп’ютером, зокрема з мишею, клавіатурою, меню.
 Практики розробили декілька способів введення дитини в комп’ютерне навчання, а саме:
-                     пояснення дитині призначення кожної клавіші у відповідній послідовності, практична демонстрація функцій тієї або іншої клавіші, пояснення роботи з мишею;
-                     при вивченні нових клавіш  необхідно орієнтуватися на існуючі у дитини навички роботи з комп’ютером;
-                     пропонувати дитині роль дослідника, експериментатора, надавати їй можливість самостійно вчиняти дії за допомогою нових клавіш та уточнювати пояснення функцій, які виконують дані клавіші.
 Третя, заключна частина заняття, необхідна для зняття зорової напруги. Проводиться вона в залі релаксації. Саме в цій частині заняття педагог проводить з дітьми гімнастику для очей, комплекс вправ для профілактики зорової втоми, фізкультурні хвилинки, відпочинок  під музику.
 В заключній частині підводиться підсумок заняття, де педагог має нагоду ще раз закріпити з дітьми новий матеріал, назви, які необхідно запам’ятати, з’ясувати що їм сподобалось, а що давалось важче. Тривалість цієї частини до 5 хвилин (2-3 хв. – гімнастика, 2 – підсумок).
 Формування у дітей навичок роботи з комп’ютером – процес складний та тривалий, адже можуть виникати проблеми, пов’язані із засвоєнням неправильних дій, із недоліками у роботі з клавіатурою, мишею, програмами тощо, які потім буде важко скорегувати. З цією метою доцільно привертати увагу до правильно виконаних дій, заохочувати бажання повторити їх, радіти успіхам. Доцільно надавати дітям право на вибір, самостійну поведінку та творчу ініціативу, підтримувати їхнє прагнення експериментувати. Важливо, щоб педагог, який організовує роботу дошкільнят на комп’ютері, ставився до нього як  до пізнавального, навчального інструмента, а не іграшки. При цьому варто зазначити, що комп’ютерні ігри  повинні  доповнювати звичні ігри, збагачувати педагогічний процес новими методиками, спонукати дошкільнят до творчості.
В ході спілкування з комп’ютером потрібно виховувати інтелектуальні, вольові та емоційні якості особистості дитини, культивувати звичку до свідомої та сумлінної праці, уміння долати труднощі, переживати радість пізнання та досягнення успіху.

Основні завдання  ознайомлення дітей з комп’ютером в ДНЗ
 Одним із сучасних засобів інтелектуального розвитку дітей є комп’ютер. У дошкільних навчальних закладах комп’ютерні програми для ігор і занять використовуються з п’яти років, так як у дошкільників цього віку вже розвинута символічна функція мислення. Основними завданнями для педагогів є: формування у дітей елементарних уявлень про комп’ютер як сучасний технічний засіб, можливостями його використання в різних сферах життя; озброєння початковими знаннями, уміннями та навичками самостійного володіння комп’ютером для ознайомлення з довкіллям, конструювання, малювання, експериментування тощо; сприяння розвитку передумов теоретичного мислення та інтересу до дій з комп’ютерною технікою.
Використання інформаційних технологій активізує пізнавальну активність та розвиває самостійність, створює умови для продуктивної діяльності дитини, сприяє розвитку наочно-образного мислення дитини старшого дошкільного віку. Як показали дослідження, особливо успішно формуються за допомогою комп’ютерних технологій спеціальні якості мислення - динамічні просторові уявлення, що розвивають символічні функції наочно-образного мислення.
Практика використання комп’ютера в дошкільному навчальному закладі показує, що у дитини, яка оволоділа елементарною комп’ютерною грамотою добре розвинуті уява, пам’ять, мислення.
Кожний дорослий, а особливо батьки і педагоги, хочуть, щоб діти змалку звикали до сучасної техніки і технологій. Тому в організації занять дітей з комп’ютером важливе значення мають ознайомлювально-адаптаційний, освітньо-виховний і творчий етапи.
          
 І. Завдання ознайомлювально - адаптаційного характеру:
 Познайомити дітей з комп’ютером, сучасним інструментом для обробки інформації, який розширює інформаційне поле людини та її можливості, ознайомити з історією виникнення комп’ютера та можливостями його використання у всіх сферах життя нашої країни та світу в цілому.
 Дати елементарні поняття про основні частини комп’ютера, їхнє призначення, про те, що комп’ютер є складним приладом і вимагає знання правил безпечної поведінки з ним.
Сформувати початкові навички роботи за комп’ютером; навчити користуватися клавіатурою, «мишею»; управляти елементами робочого столу, папки, файловою системою; ознайомити з можливостями тієї чи іншої програми; сформувати знання, вміння та навички, потрібні для свідомого оволодіння основами комп’ютерної грамотності на рівні початківця.

II . Завдання освітньо - виховного характеру:
Формувати у дітей навички навчальної діяльності. Розвивати теоретичне мислення, здатність розмірковувати, варіювати, використовувати попередній досвід.
 Створювати передумови елементарного усвідомлення способів дій та розв’язання завдань за допомогою комп’ютера.
 Формувати елементарні математичні поняття, удосконалювати навички рахунку, вміння працювати з цифрами і геометричними фігурами, орієнтуватися на площині і у величинах, розвивати комунікативні здібності, розширювати словниковий запас і знання про навколишній світ, формувати граматичний лад мови, звукову культуру мовлення, вміння читати та сенсорні можливості.
 Формувати уміння оперувати символами (знаками), узагальненими образами, здійснювати аналіз, порівняння і узагальнення.
 Розвивати емоційно-вольову сферу дитини (самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість), прилучати до співробітництва, формувати естетичний смак.

III. Завдання творчого характеру:
 Збагачувати кількісний запас уявлень, розвивати потребу до пізнання, розвивати психічні процеси: пам’ять, увагу, уяву, стимулювати розвиток інтелектуальних процесів (якісних характеристик дитячого мислення: наочно-образне, абстрактне, логічне, творче, теоретичне…).
 Вчити виділяти суттєве в явищах оточуючої дійсності, порівнювати, бачити схоже та відмінне, вчитись розмірковувати, знаходити причини явищ, аналізувати та робити висновки.
 Розвивати здатність до створення малюнку, конструкції, образу, фантазії, розповіді по картинці, звукового аналізу слів тощо.
 Створювати умови для найшвидшого, перспективного розвитку дитини, становлення її творчих здібностей.
 Навчати дітей вирішувати завдання конструктивної діяльності, допомогти  у розвитку просторових уявлень.

Методичні рекомендації щодо організації навчання комп’ютерної грамоти дітей в дошкільному навчальному закладі


Великий вплив на інтелектуальний, емоційно-ціннісний  та фізичний розвиток дитини має предметно-ігрове розвивальне середовище. Як його невід'ємні елементи, дедалі ширше застосовуються нові інформаційні технології, в основі яких — комп'ютерна техніка. Комп'ютеризація  поступово проникає практично в усі сфери життя і діяльності сучасної людини, вносить свої корективи і у підходи до розвитку та освіти дітей дошкільного віку.
Ми живемо в століття інформації, в часи, коли відбувається комп’ютерна революція і є свідками того, що комп’ютери вже зайняли міцні позиції в багатьох галузях сучасного життя. В сучасних умовах України комп’ютер є своєрідним “інтелектуальним знаряддям” і дозволяє людині вийти на новий інформаційний рівень.
Комп’ютер, як інструмент для обробки інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і відігравати роль незамінного помічника у вихованні дошкільників.
Психологи відзначають: чим раніше дитина познайомиться з комп’ютером, тим меншим буде психологічний бар’єр між нею і машиною, тому що в дитини практично немає страху перед технікою. Чому? Тому що комп’ютер приваблює дітей, як будь-яка нова іграшка, і саме так у більшості випадків вони на нього дивляться.
Спілкування дітей дошкільного віку з комп’ютером починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку й навчальної спрямованості.
Основи формування комп’ютерної грамотності та знайомства з навколишнім світом з допомогою комп’ютера входить до варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція). У освітній лінії 4.1. «Комп’ютерна грамота» у змісті освіти «Інформатична компетенція» висвітлено програмові  вимоги щодо досягнення результатів роботи  із оволодінням навичок роботи  із комп’ютером дітьми дошкільного віку.
Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища - це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа тощо.
Під час комп’ютерних занять у дітей поліпшуються пам’ять і увага. Діти в ранньому віці мають мимовільну увагу, тобто вони не можуть усвідомлено намагатися запам’ятати той або інший матеріал. Дитина мимоволі звертає увагу на навчальний матеріал якщо він є яскравим й цікавим. І тут комп’ютер просто незамінний, тому що передає інформацію у привабливій для дитини формі, а це не тільки прискорює запам’ятовування матеріалу, але й робить його осмисленим і довгостроковим.
Заняття дітей на комп’ютері мають велике значення не тільки для розвитку інтелекту, але й для розвитку їхньої моторики. У будь-яких іграх, від найпростіших до складних, дітям необхідно вчитися натискати пальцями на певні клавіші, що розвиває дрібну моторику. Учені зазначають, що чим більше ми робимо дрібних і складних рухів пальцями, тим більше ділянок мозку включається в роботу. Як і руки, очі також широко представлені в корі головного мозку. Чим уважніше ми вдивляємося в те, над чим працюємо, тим ефективнішим буде процес запам’ятовування. Ось чому так важливо формувати моторну координацію і координацію спільної діяльності зорового й моторного аналізаторів, що з успіхом досягається на заняттях, де діти працюють з комп’ютером.
Спілкування з комп’ютером викликає в дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам’ять й увага, адже саме ці якості забезпечують психологічну готовність дитини до навчання в школі.
Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до навколишнього світу.
Педіатри багатьох країн дійшли висновку, що дошкільники, які користуються комп’ютером, краще підготовлені до одержання середньої освіти. Як з’ясувалося, малолітні комп’ютерщики набагато успішніше проходять тести на підготовку до школи в порівнянні з їхніми однолітками. У той же час, відеоігри не справляють подібного позитивного впливу на розвиток пізнавальних здібностей дітей, такий як робота з персональним комп‘ютером.
Однак, крім ігор, дошкільники, наслідуючи батьків, намагаються на комп’ютері ще й працювати: вони друкують, малюють, пробують користуватися різними пристроями та програмами. Використання комп’ютера поліпшує дитячі моторні навички й здібності щодо мов, допомагає розпізнавати цифри та літери.
Вітчизняні та закордонні дослідження з використання комп’ютера в дошкільних навчальних закладах переконливо доводять не тільки можливість, але й доцільність використання комп’ютера, а, також визначають  особливу його роль в розвитку інтелекту і особистості дитини у цілому. І дійсно, комп’ютер, маючи величезний потенціал ігрових і навчальних можливостей, впливає на дитину. Проте, як і будь-яка техніка, він не є самодостатнім, і тільки у взаємодії педагога (вихователя), дитини і комп’ютера можна досягти позитивного результату. Те, яку мету ставить перед собою вихователь, якими шляхами домагається її досягти, визначає й той вплив, який спричиняє комп’ютер на дитину.
Поділяючи точку зору багатьох дослідників, мабуть, основною метою використання комп’ютера в дошкільній установі слід вважати всебічний розвиток дитини, підготовку її до життя й діяльності в „комп’ютерній дійсності”, тобто формування у неї позитивного емоційного ставлення до комп’ютера, сприйняття його як помічника в різних видах діяльності, розуміння його призначення й можливостей для досягнення поставленої мети. Адаптація до комп’ютерного світу не тільки полегшить дитині входження в доросле життя, але й буде сприяти ефективності навчання за допомогою комп’ютера й використання його в ігровій діяльності.
Інтерес до комп’ютера у дітей старшого дошкільного віку проявляється в стійкому позитивному ставленні до нього, у бажанні і прагненні діяти з ним, у перевазі цього виду діяльності іншим видам. Розвиток дітей в умовах взаємодії з комп’ютером ґрунтується на створенні в них відповідних мотиваційних установок, на зміні (при необхідності) характеру і обсягу завдань, на забезпеченні активності в роботі з комп’ютером, в ході якої діти поступово стають суб’єктами діяльності. А все це веде до усвідомлення дитиною своїх можливостей, свого росту, збільшення самостійності в спілкуванні з комп’ютером і, як наслідок – до  вирішення основного завдання – розвитку особистості, адаптованої до „комп’ютерної діяльності”.
Комп’ютер в дошкільному навчальному закладі можна розглядати як сучасний засіб діяльності дитини старшого дошкільного віку. Введення його у систему дидактичних засобів можна вважати істотним чинником збагачення інтелектуального, естетичного, морального і фізичного розвитку дитини, розвитку творчих здібностей, формування особистості.
Водночас існують альтернативні думки щодо використання комп’ютера в дошкільному віці. Учені спираються на твердження про шкоду, якої завдає комп’ютер інтелекту дитини, оскільки в основі комп’ютерних ігор – моторні реакції, а не свідома психічна діяльність. У маленьких комп’ютерних гравців, на відміну від тих, хто малює, ліпить, моделює з натуральних предметів та ін., значно гірше розвиваються лобові частини мозку, які регулюють самоконтроль, удосконалюють пам’ять, сприяють накопиченню знань, тобто відповідають за інтелектуальний розвиток. Попри все, слід враховувати, що комп’ютер шкодить фізичному розвиткові дитини, оскільки є джерелом електромагнітних коливань.
Використання комп’ютерів для занять з дітьми в дошкільних навчальних закладах ще не стало масовим, а тільки починається. Ідея виховання нового покоління, підготовленого до роботи з комп’ютером, – важлива і перспективна як для розвитку суспільства в цілому, так і для самого покоління. Адже комп’ютер міцно ввійшов у  науку, промисловість, культуру нашого суспільства. А для майбутнього покоління він стане часткою їхнього життя.

Інформаційно-комунікативні технології в роботі вихователя

Вихователь-методист
НВК «ДНЗ-ЗНЗ» «Сузір'я»
Ірина Божок
Основний напрям інформатизації освіти України це створення відкритого навчально-інформаційного середовища, яке передбачає підвищення кваліфікації педагогічних працівників, автоматизацію процесів управління (на всіх рівнях), наукову та інноваційну діяльність, розвиток технічної та програмної бази, бібліотечних ресурсів, упровадження ІКТ і дистанційних технологій у навчальний процес, використання інтернет-ресурсів.
Вимоги Базового компоненту дошкільної освіти до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дощкільників в освітній галузі  “Комп’ютерна грамота”:
  • виховання у дітей інтересу до комп’ютера;
  • ознайомлення дітей старшого віку з ПК, способом його управліня на екрані (дисплеї) за допомогою операторів (клавіатура, мишка, джойстик) з урахуванням можливостей певної ігрової (чи навчальної) програми;
  • навчити дітей дотримуватися правил безпечної поведінки під час роботи з комп’ютером
Основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій:
—  Розвиток особистості дитинипідготовка її до самостійної продуктивної діяльностї в умовах ІКТ
—  Розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення
—  Розвиток творчого мислення за рахунок зменьшення частини репродуктивної діяльності
—  Розвиток комунікативних здібностей на основі виконаних сумісних проектів
—  Формування вміння приймати оптимальні рішення в складних ситуаціях
—   Розвиток навиків пошукової діяльності
Використання ІКТ передбачає:
—  не навчання дітей шкільним знанням з інформатики та обчислювальної   техніки, а перетворення предметно-розвиваючого середовища дитини;
—  оновлення форм та методів роботи з дітьми;
—  створення нових, навчально - розвиваючих засобів для розвитку дитини;
—  збагачення  інтелектуального та емоційного розвитку дитини;
—  розвиток її творчих здібностей;
—  входить в дошкільну освіту нарівні з традиційними засобами розвитку та виховання дітей.
Інтеграція ІКТ із сучасними освітніми технологіями:
—  Метод проектів
—  Технології використання ігрових методів
—  Блочно-модульне навчання
—  Лекційно-семінарсько-залікова система
—  Технологія “Дебати”
—  Колективна система навчання
—  Різнорівневе навчання
—  Проблемне навчання
—  Дослідно-пошукова діяльність
Причини особистої зацікавленості педагога у підвищені рівня ІК-компетентності:
  • заощадження часу під час розроблення дидактичних матеріалів
  • презентабельність оформлення матеріалів
  • перехід на новий рівень педагогічної майстерності
Складові інформаційної культури педагога:
—  Інформаційний кругозір
—  Інформаційна грамотність
—  Здатність створювати інформаційні продукти
Вимоги Типового положення про атестацію педагогічних працівників:
—  Присвоєння всіх кваліфікаційних категорій передбачає використання ІКТ, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі
Напрямки роботи педагога з використанням ІКТ:
—  Підвищення кваліфікації та пед.майстерності
—  Робота творчої групи педагогів
—  Самоосвіта: використання internet (-web-сайти, @-пошта, Skype)
—  Самоменеджмент педагога
—  Тематичні педради
—  Методичні об‘єднання
—  Створення блогів  та веб-сторінок закладу
Поширення педагогічного досвіду педагога:
—  Самоаналіз (форма оформлення - графіки, схеми, таблиці)
—  Візитна картка (форма оформлення - презентація)
—  Узагальнення досвіду (форма оформлення - портфоліо)
—  Демонстрація досвіду (форма оформлення - презентація, фото-, відео-матеріали, методичні розробки)
—  Поширення досвіду (участь в конкурсах, майстер-класах, конференціях тощо)
Електронний документообіг:
—  Складання індивідуальних планів
—  Участь у планування закладу
—  Зворотній зв’язок (звіти методичних служб)
—  Обмін досвідом через веб-сайти, блоги, мережеві спільноти

Пам’ятка для педагога по роботі з комп’ютером
—  Перед роботою перевірте робочі місця для дітей і педагога (чи не пошкоджені з’єднувальні дроти, чи міцні столи і стільчики...)
—   Перевірте розміщення складових частин комп’ютера на робочих місцях
—   Профілактичні та ремонтні роботи пристроїв виконуйте лише після їх знеструмлення
—  Регулярно протирайте клавіатури, мишки, монітори м’якою тканиною або спеціальними серветками
—   Стежте за дотриманням дітьми правил техніки безпеки
—    Слідкуйте за поставою дітей під час роботи за комп’ютером та щоб сиділи подалі від екрана
—   Стежте за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог (провітрювання приміщень, вологе прибирання, освітлення приміщення і монітора …)
—   Дотримуйтеся вимог щодо тривалості заняття з дітьми

Що шкідливо для здоров' я дітей у роботі з комп′ютером?
—  Навантаження на зір, «вузькоформатний» та «короткозорий» зір
—  Статична, стіснена поза
—  Випромінювання, електростатичного поля
—  Перенапруження нервової системи
—  Порушення сну
—  Погіршення самопочуття
Користь від комп'ютера:
—  Заняття на комп′ютері – це гра (створення додаткової мотивациї)
—  Розвиток знакової функції свідомості (поняття реальності та віртуальності)
—  Покращується пам 'ять та увага
—  Формується моторна координація
—  Прискорюються та оптимізуються розумові процеси
Робота з батьками:
—  документи, що регламентують діяльність дошкільного навчального закладу;
—  інформація про діяльність дошкільного закладу та життя своєї дитини;
—  інформацію про заходи дитячого садка;
—  розклад занять та додаткових освітніх послуг, що надаються в ДНЗ;
—  відомості про динаміку розвитку дитини;
—  інтерактивний діалог з іншими батьками, педагогами, адміністрацією дошкільного закладу, органами управління освіти;
—  можливість пройти тестування, участь в анкетуванні;
—  отримання кваліфікованих консультацій спеціалістів;
—  участь в освітньому процесі дитячого садка;
—   електронна бібліотека
ІКТ для дітей , які не відвідують ДНЗ:
—  віртуальні заняття;
—   ігрові завдання для пізнавального розвитку дошкільника;
—  демонстрація пізнавальних та мультиплікаційних фільмів;
—  електронна бібліотека
Критерії ІК-компетентності педагогів:
  • уміє створювати текстові і графічні документи;
  • уміє формувати запити до бази даних;
  • використовує комп’ютер як педагогічний технічний засіб;
  • уміє розробляти і застосовувати електронні дидактичні і педагогічні програмні засоби;
  • уміє використовувати засоби інформації та інформаційні технології в освітньому процесі;
  • володіє способами представлення педагогічної інформації за допомогою засобів інформації
Результати використання ІКТ в роботі вихователя:
—  Підвищення ефективності процесу навчання
—  Активізація пізнавальної діяльності дітей
—  Підвищення рівня професійної майстерності педагогів
—  Виявлення рівня психолого-педагогічної компетенції батьків
—   Активізація педагогічної і культурної свідомості батьків, педагогів і інших фахівців, для створення єдиного інформаційного середовища
—   Створення активної, працездатної системи підтримки сімейного виховання, через використання інформаційно - комунікаційних технологій
—  Участь батьків у освітньо-виховному процесі ДНЗ
—  Підвищення педагогічної культури батьків
—  Якісні зміни в роботі педагогів, які ефективно вирішують задачі виховання і навчання дітей дошкільного віку у взаємодії  навчального закладу і сім'ї